«Невпіймана королева»

(До 90-річчя з дня народження Ліни Костенко)

  

Біографія Ліни Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентсва Януковича. Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори.
Ліна Василівна Костенко народилася у сім'ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення стала студенткою Московського літературному інституті імені О. М. Горького. Після його закінчення в 1956 році дебютувала у плеяді поетів-шістдесятників збірками «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), що викликали значний читацький інтерес. Книжка «Мандрівки серця» (1961) поставила ім'я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії. В часи радянського режиму Ліна Костенко була опальним автором. Її талановиті безкомпромісні твори стали об'єктом переслідувань і заборон на багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно працює, зокрема і над своїм найвідомішим на сьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай».

Книги Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), «Берестечко» (1999, 2010) стали вершинними явищами сучасної української поезії.

Перу поетеси належать також збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987), сценарій фільму «Чорнобиль. Тризна» (1993), переклади з польської та інших мов, низка літературознавчих розвідок, що є високими взірцями української критичної думки. Після книги італійською «Інкрустації» (1994) та «Берестечка» (1999) Ліна Костенко знову взяла паузу. На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України. Вона відмовилася від звання Героя України, а до громадського життя на деякий час повернулася лише в період Помаранчевої революції.

А от літературне повернення Ліни Костенко відбулося 2010 року: письменниця видала свій перший прозовий твір «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж. Ще одна книжка Ліни Костенко з'явилася в лютому 2011 року – до поетичної збірки «Річка Геракліта» ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій, а в 2012 році з'явилась  «Мадонна перехресть», куди ввійшли увійшли нові, а також раніше не друковані поезії різних років.  Відтоді письменниця знову замовкла, хоча й зізнавалася, що практично написала роман-продовження "Записок" від імені жінки. Поки що невідомо, коли чекати нових творів письменниці.
Ліна Костенко — почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Лауреат Шевченківської премії та премій Фундації Антоновичів (США), імені Петрарки (Італія), імені Олени Теліги.
Її твори перекладено багатьма європейськими мовами.

За мережевими джерелами

В фондах бібліотеки є такі книги поетеси.:

Костенко Л. Сад нетанучих скульптур : вірші, поема-балада, драм. поеми / Ліна Костенко. – К. : Рад. письменник, 1987. – 207 с.

Костенко Л. Вибране / Ліна Костенко. – К.: Дніпро, 1989. – 559 с.

Костенко Л. Маруся Чурай : іст. роман у віршах / Ліна Костенко.  – К.: Веселка, 1990. - 159 с.

Костенко Л. Записки українського самашедшего /Ліна  Костенко. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с.

Костенко Л. Річка Геракліта / Ліна Костенко; упоряд. та передм. О Пахльовської; післямова Д. Дроздовського; худож. С. Якутович. – К.: Либідь, 2011. – 336 с.

Костенко Л. Мадонна перехресть / Л. Костенко. – К.: Либідь, 2012. – 112 с.