Корифей біографічного жанру

26 липня виповнюється 130 років з дня народження французького письменника, классика жанру біографічного роману Андре Моруа. Його справжнє ім'я - Еміль Соломон Вільгельм Ерзог. Творчий псевдонім через якийсь час перетворився на його офіційне ім'я. Письменник народився 26 липня 1885 в містечку Ельбеф поблизу Руана, в родині промисловця. У 1897 році Моруа вступив до ліцею Корнеля в Руані.Чималу роль у формуванні поглядів юнака на світ, суспільство, мистецтво зіграв його шкільний учитель Еміль Шартьє, французький філософ, мораліст і письменник відомий під ім'ям Ален. Завершивши навчання в ліцеї, Моруа стає студентом Каннського університету. Практично одночасно починається його трудовий шлях: він влаштовується на батьківську фабрику і працює там адміністратором протягом 1903-1911 рр. Коли вибухнула Перша світова війна, Андре Моруа бере участь у військових діях в якості офіцера зв'язку та військового перекладача. Військові враження послужили матеріалом для його перших романів "Мовчазний полковник Брембл"( 1918) і "Балакучий доктор О'Греді" (1922). Після закінчення війни місцем роботи Андре Моруа була редакція журналу "Круа-де-фе". Коли помер батько, Моруа, продавши виробництво, з 1925 року цілком присвятив себе літературній творчості. У 1920 - 1930-х  роках він створив трилогію з життя англійських романтиків: "Аріель, або Життя Шеллі", "Життя Дізраелі" і "Байрон", яка пізніше була видана під загальною назвою "Романтична Англія", і випустив кілька романів: "Бернар Кене", "Мінливості любові","Сімейне коло"та інші.У 1938 р Андре Моруа був обраний членом Французької Академії.

Коли почалася Друга світова війна, письменник записався добровольцем в діючу армію, а після окупації Франції німецькими військами, емігрував до США. Викладав в Канзаському університеті. У 1943 р служив у складі союзницьких військ у Північній Африці. У 1946 р Моруа повернувся до Франції. Тісні узи дружби зв'язували Моруа з льотчиком і письменником Антуаном Сент-Екзюпері. Восени 1939 обидва пішли з міністерства інформації, щоб служити в армії. Доля звела їх знову в еміграції в США, потім - у звільненому від німців Алжирі.

Після повернення на батьківщину Моруа видав збірки новел, книгу "У пошуках Марселя Пруста"(1949).

Творча спадщина Моруа воістину величезна - 200 книг, більш тисячі статей. Серед його творів - психологічні романи та оповідання, фантастичні новели та дорожні нариси, біографії великих людей і літературні портрети, історичні праці та філософські есе.

Але, насамперед, Моруа - майстер біографічного жанру, де на основі точної документації він малює живі образи великих людей. Всесвітню популярність він завоював біографічними творами "Байрон" (1930), "Тургенєв" (1931), "Лелія, або Життя Жорж Санд" (1952), "Олімпіо, або Життя Віктора Гюго" (1955), "Три Дюма" (1957), "Життя Олександра Флемінга" (1959).

Письменник творив до глибокої старості. У рік 80-річного ювілею ним був написаний роман, який став у низці біографічних творів останнім – "Прометей, або Життя Бальзака" (1965).

 Моруа був обраний почесним доктором Оксфордського і Единбурзького університетів, був Кавалером ордена Почесного легіону (1937). Вів письменник і досить активне громадське життя, входив у кілька громадських організацій, співпрацював з виданнями демократичної спрямованості.

Помер Андре Моруа в своєму будинку в передмісті Парижа 9 жовтня 1967 р.

 В фондах бібліотеки ім. М.В. Гоголя бажаючі можуть ознайомитись з такими творами письменника:

	Моруа А. Байрон / Андре Моруа; пер. с фр. М. Богословской; вступ. ст. Т. Е. Комаровской. – Минск: Полымя, 1986. - 414 с. В романі органічно сполучилися глибина проникнення у внутрішній світ великого англійського поета, в психологію його творчості з гостротою сюжета, що охоплює весь життєвий шлях героя. Образ Байрона постає у всій повноті і складності його характера.
	Моруа А. Жорж Санд / Андре Моруа; пер. с фр. Е.С. Булгаковой. – К.: Мистецтво, 1988. – 457 с. Цей захоплюючий біографічний роман Андре Моруа оповідає про життя і творчість відомої французької письменниці XIX століття Жорж Санд (Аврора Дюдеван).
	Моруа А. Олимпио или Жизнь Виктора Гюго/ Андре Моруа; пер. с фр. Н. Немчиновой и М.Трескунова. – М.: Книга, 1982. - 416 с. Книга про Віктора Гюго - це як подорож на машині часу. Перед нами воскресає зниклий світ романтизму. І на цьому строкатому історичному тлі з найцікавіших осіб тієї епохи вимальовується постать великої людини. Людини реальної, яка настільки ж реально жила, творила, любила, страждала …
	Моруа А. Прометей или Жизнь Бальзака / Андре Моруа; пер. с фр. Я. Лесюка и Н. Немчиновой. –К.:Вища школа, 1986. - 526 с. В книзі розповідається про життя і творчість класика французької літератури, видатного реаліста XIX століття Оноре де Бальзака.
	Моруа А. Три Дюма / Андре Моруа; пер. с фр. Л. Беспаловой и С. Шлапоберской. – Минск.: Парадокс, 1997. - 448 с. Біографічний роман "Три Дюма", написаний блискучим пером великого Андре Моруа, настільки ж захоплюючий, як і твір його головного героя - Олександра Дюма. І хоча таке ж ім'я носили його батько і син, чиї портрети виписані в книзі не менш яскраво, її головним героем є автор "Трьох мушкетерів".
	Моруа А. Фиалки по середам: рассказы: пер. с фр./ Андре Моруа.–М.:Патриот, 1991. - 112 с. Збірка оповідань Моруа, завдяки якому письменник став живою легендою французької літератури. Колекція маленьких шедеврів істинно галльської малої прози. Моруа А.Превратности любви;Семейний круг: романи; Письма незнакомке: пер. с фр./ Андре Моруа.–К.:Україна, 1995. - 496 с. Найвідоміші романи Андре Моруа досліджують вічні вияви людської природи: кохання, ревнощі, зради, протистояння в сім'ї дітей і батьків, пошуки душевної рівноваги.

29 червня - 115 років від дня народження А. де Сент-Екзюпері

“Для мене літати й писати –

 щось нерозривне і єдине.

 Важливо одне - діяти й у всім

 розвивати в собі досконалість.

 Льотчик і письменник зливаються

в єдиній свідомості людини,

 що дієво творить життя"

   

     Видатний французький письменник  Антуан де Сент-Екзюпері народився у Франції 29 червня 1900 року. Його графська сім'я проживала в Ліоні. Дитячі роки залишили в душі письменника такий глибокий слід, що він навіть у зрілому віці завжди говорив: «Я родом із Дитинства». Антуан полюбив літературу, музику, живопис, сам складав казки, непогано малював і грав на скрипці. Він закінчив єзуїтську школу, потім навчався в швейцарському пансіоні католиків. У 1917 році юнак став студентом Паризької школи образотворчих мистецтв, вступивши на факультет архітектури. Але вже в 1921 році Сент-Екзюпері кидає навчання і вступає до армії. Тут збулася його дитяча мрія - він стає льотчиком. Та за два роки він потрапляє в аварію й отримує серйозну травму, після чого його демобілізують із армії.

      На декілька років довелося відмовитися від авіації. Із 1927 р. Сент-Екзюпері знову підіймається в небо - він став пілотом поштової авіалінії Тулуза - Дакар, а пізніше його призначають начальником аеродрому в Африці.

 Ремесло льотчика стало й джерелом його творчого натхнення. 1926 року в журналі «Срібний корабель» опубліковано перше оповідання Сент-Екзюпері - «Льотчик», а 1929 р. виходить його роман «Пошта - на Південь». Якийсь час він жив у Буенос-Айресі в Аргентині, де написав повість «Нічний, політ», опубліковану у Франції в 1931 р., за яку він отримав літературну премію і яку відразу ж було екранізовано.

      В 1934-1935 роки письменник як кореспондент багато подорожує, двічі їде на фронти Іспанії, відвідує Радянський Союз, публікує численні репортажі. У лютому 1939 року виходить книга «Планета людей».

У роки Другої світової війни Екзюпері - не тільки кореспондент. Він - повітряний розвідник, доблесний льотчик. Служить в Алжирі. Потім, після аварій і поранень, на якийсь час емігрує в США. Там він пише повісті  «Військовий льотчик» (1942) та «Лист до заручника» (1943). Ці книги стали дієвою зброєю французького Руху Опору. В Америці Екзюпері написав і свій найзнаменитіший твір  - казку  «Маленький принц» (1943), яка стала останнім завершеним твором письменника. У нього було ще багато задумів, проте Екзюпері знову добивається права сісти за штурвал військового літака. Влітку 1944-го  майор Сент-Екзюпері дістає дозвіл ще на дев’ять бойових польотів. З дев’ятого польоту він не повернувся, навічно залишившись у небі разом зі своїм Маленьким принцом…»

Ось моя таємниця. Вона дуже проста: лише серце

 добре бачить. Найголовнішого не побачиш очима.

В фондах бібліотеки ім. М.В. Гоголя можна ознайомитись з такими книгами письменника та літературою про нього:

Сент-Екзюпері А. де.  Твори / Антуан де Сент-Екзюпері. – К.: Молодь, 1973. – 353 с.

До книги ввійшли такі твори письменника : "Нічний політ", "Планета людей", "Військовий льотчик", "Маленький принц".

Написані з неповторною інтонацією роздумів, усмішки, гіркоти, мудрості і мрії, вони перейняті безмірною любов'ю автора до життя,намаганням зрозуміти свій час, почуттям великої відповідальності перед людьми.

 Сент-Екзюпері А. де.Планета людей / Антуан де Сент-Екзюпері; пер з фр. А.Д. Жаловського. – К.: Молодь, 1984. –232 с.

Сент-Екзюпері А. де. Планета людей / Антуан де Сент-Екзюпері; пер з фр. А.Д. Жаловського. – К.: Молодь, 1980. –232 с.

Сент-Екзюпері А. де. Маленький принц: казка / Антуан де Сент-Екзюпері; пер з фр.  А.Д. Жаловського. – К.: Веселка;Тернопіль: Навч. Книга-Богдан, 2003. – 70 с.

Ця зворушлива, повна тонкого ліризму казка змушує читача замислитись над такими важливими питаннями , як любов і вірність,почуття обов'язку і відповідальність перед іншими.

Сент-Экзюпери А. де. Южный почтовый; Ночной полет; Планета людей; Военный летчик; Письмо заложнику; Пилот и стихии: пер. с фр. / Антуан де Сент-Экзюпери; вступ. Статья М. Галлая.- М.: Худож. лит., 1983. –447 с.

Эти повести выдающегося французского писателя и летчика Антуана де Сент-Экзюпери – гимн духовному багатству человека, страстный призыв защитить мир и отстоять "планету людей".

Сент-Экзюпери А. де. Планета людей;Военный летчик;Письмо заложнику: пер. с фр. / Антуан де Сент-Экзюпери. - М.: Худож. лит., 1977 –366 с.

Сент-Экзюпери А. де. Планета людей;Маленький принц / Антуан де Сент-Экзюпери. – Фрунзе: Кыргызстан, 1976. – 208 с.

Буковская А. Сент-Экзюпери, или парадоксы гуманизма / Анна Буковская ; пер. с пол. А.Н. Ермонского. – М.: Радуга, 1983. – 206 с.

В книге А. Буковской идет речь о сложной судьбе западного интеллигента, ровесника ХХ века, списателя-гуманиста, произведения котрого читаються с неослабевающим інтересом.