Сторінки

Сторінки

вівторок, 22 червня 2021 р.

 


Що почитати батькам, коли діти на канікулах?

Педагогічний лікнеп для батьків від Українського інституту книги

 


 Бронсон, П. Батьки в шоці : новий погляд на виховання / По Бронсон, Ешлі Меррімен ; пер. з англ. І. Семенюк. – Харків : Фабула : Ранок, 2019. – 400 с. 

Як ви виховуєте свою дитину? Читаєте спеціальну літературу, слухаєтеся власних батьків, радитеся з сусідами? А може, поклада­єтесь на інтуїцію й життєвий досвід? А раптом вам скажуть, що всі звичні уявлення про виховання хибні? По Бронсон та Ешлі Меррімен написали саме про це — про стереотипні принципи виховання, що насправді не дають очікуваного ефекту. Вони говорять про похвалу, обман і складний підлітковий вік. А також про те, чи потрібно розмовляти з немовлятами і що робити, якщо під час сімейного обіду почалася сварка. Спираючись на численні дослідження, автори спробували відповісти на найпоширеніші питання та зосередитися на типових ситуаціях, з якими стикається більшість батьків.


Головін, В. Як бути класним татом. Історії та досвід відомих батьків. – Київ : Брайт Букс, 2019. – 280 с.
 

Де поділися чоловіки, які хочуть і вміють виховувати та дбати про своїх дітей?Книжка, яку ви тримаєте у своїх руках, ламає стереотип «справжні батьки вимирають як вид». Її герої – відомі продюсери, підприємці, журналісти, лікарі, священики, вчені, програмісти, усі ті, для кого батьківство є свідомим вибором, а діти – джерелом натхнення. Вони відверто розповідають, чого їх навчив їхній батько й чого вони хочуть навчити своїх дітей. Діляться секретами виховання та ідеями про те, як бути татом, з яким тепло, надійно й весело. Розмірковують про цілі, цінності та сенс батьківства.

Книжка розрахована на найширше коло небайдужих татусів, а також мам, які подарують книжку своїм чоловікам, аби ті знали, як стати крутими батьками. 

Остапів, Л. Малюк та бюджет. Як українським батькам виховувати фінансово успішних дітей / Любомир Остапів. – Київ : Yakaboo Publishing, 2020. – 224 с.

Коли розпочинати розмовляти з дітьми про гроші? Як краще давати кишенькові гроші? Як пояснити, що таке сімейний бюджет? Скільки і куди потрібно відкладати для якісної освіти? Як виховати свою дитину фінансово успішною?
У цій книжці зібрано головне з досвіду провідних західних фахівців, а також із десятків статей щодо фінансової грамотності. Автор наводить адаптовані ігрові вправи та історії, якими можуть скористатися українські батьки.
«Малюк та Бюджет» – це огляд семінарів, курсів, книжок, мультиків, фільмів, історій на тему дитячих фінансів і підприємництва. Це розмови з українськими батьками різного достатку, яких об’єднав позитивний досвід у навчанні власних дітей і готовність його оприлюднити.
 

Остер, Е. Шпаргалка для батьків : науковий підхід до виховання – від народження до садка : перевірено на наукових засадах та на власному досвіді / Емілі Остер ; пер. з англ. Н. Валевської. - Київ : Yakaboo Publishing, 2019. – 384 с

Чим відрізняється ця книжка від тисячі інших посібників для батьків? Озброївшись даними, Остер виявляє, що загальноприйняті знання про батьківство та догляд за дітьми не завжди є правильними. Авторка перевіряє та розвінчує міфи про грудне вигодовування (не панацея), тренування сну (не так вже й погано!), перші слова (діти, які починають рано розмовляти не обов’язково стають геніями) та багато інших. Вона також дає поради батькам про те, як повернутись на роботу, як думати про дисципліну трирічної дитини, як бути у стосунках і бути батьками водночас. Емілі Остер – кваліфікований економіст і мама двох дітей, яка знає секрет, як залишатись щасливими та спокійними батьками у період від народження дитини до того часу, коли вона піде до школи. Про авторку: Емілі Остер – професорка економіки у Браунському університеті, авторка бестселлерів, мама двох дітей. Роботи Остер були опубліковані у виданнях The New York Times, The Wall Street Journal, Forbes, and Esquire. 

Петрановська, Л.В. Якщо з дитиною складно / Людмила Петрановська ; пер. з рос. О. Рибки. – Харків : Віват, 2020. – 160 с. 

Нова книжка відомої сімейної психологині, відповідає на одвічні запитання батьків про особливості виховання дітей. Дуже часто виявляється, що саме незгоди у взаєминах змушують дитину поводитися не найкращим чином, а батьків — дратуватись і вдаватись у відчай. Дорослі не розуміють потреб і захоплень власних дітей, а діти не слухаються, нехтують правилами і брешуть.

Експертка у сфері виховання допоможе знайти з дитиною спільну мову, розв’язати конфліктні ситуації, зберегти терпіння та віднайти розуміння й мир у сім’ї.

  Ці книги, що з'явилися в нашій бібліотеці завдяки програмі поповнення бібліотечних фондів УІК, ви можете отримати в абонементному відділі.

 

#Український_інститут_книги

вівторок, 17 березня 2020 р.

«Невпіймана королева»
(До 90-річчя з дня народження Ліни Костенко)
  
Біографія Ліни Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї як за часів КДБ, так і за президентсва Януковича. Зараз вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори.
Ліна Василівна Костенко народилася у сім'ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Після закінчення середньої школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення стала студенткою Московського літературному інституті імені О. М. Горького. Після його закінчення в 1956 році дебютувала у плеяді поетів-шістдесятників збірками «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958), що викликали значний читацький інтерес. Книжка «Мандрівки серця» (1961) поставила ім'я поетеси у ряд найяскравіших майстрів української поезії. В часи радянського режиму Ліна Костенко була опальним автором. Її талановиті безкомпромісні твори стали об'єктом переслідувань і заборон на багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно працює, зокрема і над своїм найвідомішим на сьогодні твором — романом у віршах «Маруся Чурай».
Книги Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989), «Берестечко» (1999, 2010) стали вершинними явищами сучасної української поезії.
Перу поетеси належать також збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987), сценарій фільму «Чорнобиль. Тризна» (1993), переклади з польської та інших мов, низка літературознавчих розвідок, що є високими взірцями української критичної думки. Після книги італійською «Інкрустації» (1994) та «Берестечка» (1999) Ліна Костенко знову взяла паузу. На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України. Вона відмовилася від звання Героя України, а до громадського життя на деякий час повернулася лише в період Помаранчевої революції.
А от літературне повернення Ліни Костенко відбулося 2010 року: письменниця видала свій перший прозовий твір «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж. Ще одна книжка Ліни Костенко з'явилася в лютому 2011 року – до поетичної збірки «Річка Геракліта» ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій, а в 2012 році з'явилась  «Мадонна перехресть», куди ввійшли увійшли нові, а також раніше не друковані поезії різних років.  Відтоді письменниця знову замовкла, хоча й зізнавалася, що практично написала роман-продовження "Записок" від імені жінки. Поки що невідомо, коли чекати нових творів письменниці.
Ліна Костенко — почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.
Лауреат Шевченківської премії та премій Фундації Антоновичів (США), імені Петрарки (Італія), імені Олени Теліги.
Її твори перекладено багатьма європейськими мовами.

За мережевими джерелами



В фондах бібліотеки є такі книги поетеси.:

Костенко Л. Сад нетанучих скульптур : вірші, поема-балада, драм. поеми / Ліна Костенко. – К. : Рад. письменник, 1987. – 207 с.
Костенко Л. Вибране / Ліна Костенко. – К.: Дніпро, 1989. – 559 с.
Костенко Л. Маруся Чурай : іст. роман у віршах / Ліна Костенко.  – К.: Веселка, 1990. - 159 с.
Костенко Л. Записки українського самашедшего /Ліна  Костенко. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с.
Костенко Л. Річка Геракліта / Ліна Костенко; упоряд. та передм. О Пахльовської; післямова Д. Дроздовського; худож. С. Якутович. – К.: Либідь, 2011. – 336 с.
Костенко Л. Мадонна перехресть / Л. Костенко. – К.: Либідь, 2012. – 112 с.


вівторок, 28 січня 2020 р.

Славетний український казкар

(До 90-річчя від дня народження Всеволода Нестайка)


     Я вважаю, що дитяча література повинна бути доброю, веселою і вчити моральних чеснот. У мене немає книжок з поганими героями, в усіх моїх книжках перемагає добро. Це головне для виховання совісті у дітей.
30 січня виповнюється 90 років від дня народження Всеволода Нестайка – українського письменника, класика сучасної української дитячої літератури. Народився Всеволод Нестайко в Бердичеві 30 січня 1930 року. Майбутній письменник був сином січового стрільця, дід і прадід письменника були греко-католицькими священниками, яких добре знали в Галичині. Після смерті батька, рятуючись від голоду, сім’я переїхала до родичів у Київ. Мати Всеволода працювала вчителькою і родина проживала у приміщенні в школі. Після закінчення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка Всеволод починає працювати літредактором-коректором в дитячому журналі "Барвінок". У "Барвінку" Нестайко почав друкуватися й спілкуватися із іншими письменниками. Пізніше він  працював в редакції журналу "Дніпро", видавництві "Молодь". З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві дитячої літератури "Веселка". В 1956 році виходить перша книжка під назвою "Шурка і Шурко" і цього ж року Всеволод Зіновійович вступає до Спілки письменників.
Наповнені добром та гумором твори Нестайка полюбилися кільком поколінням українців. П'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі засвідчив виданням близько сорока книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. На початку 90-х років XX століття загальний тираж книжок Всеволода Нестайка сягнув позначки – три мільйони примірників! Трилогія «Тореадори з Васюківки» видавалася 32 рази, у тому числі й за кордоном, а твори перекладено 20 мовами. На рахунку метра – п'ять літературних премій національного масштабу. А його трилогія "Тореодори з Васюківки" внесена до Особливого почесного списку імені Андерсена.

Серед маленьких читачів бібліотеки ім. М. Гоголя незмінним успіхом користуються такі книги письменника, що є у наших фондах:

Нестайко, В.З. Казкові пригоди і таємниці : повісті – казки / Всеволод Нестайко. – Київ : Веселка, 2003. – 447 с.
Нестайко, В.З. Космонавти з нашого будинку : повість і оповідання / Всеволод Нестайко. – Київ : Країна мрій, 2014. – 349 с.
Нестайко, В.З. Найновіші пригоди їжачка Колька Колючки та зайчика Косі Вуханя : казки / Всеволод Нестайко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 160 с.
Нестайко, В.З. Незнайомка з країни сонячних зайчиків : казкові повісті / Всеволод Нестайко. – Київ : Веселка, 1988. – 365 с.
Нестайко, В.З. Неймовірні детективи / Всеволод Нестайко. – Київ : Країна мрій , 2012. – 397 с.
Нестайко, В.З. Тореадори з Васюківки : трилогія про пригоди двох друзів : нова авторська редакція з новими епізодами / Всеволод Нестайко. – Київ :
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. – 544 с.
Нестайко, В.З. Чарівні окуляри : правдиво-фантастична повість про надзвичайні пригоди київських школярів / Всеволод Нестайко. – Київ : Веселка, 2005. – 95 с.
Нестайко, В.З. Чарівний талісман : повісті / Всеволод Нестайко. – Київ : Країна мрій , 2014. – 288 с.

вівторок, 27 серпня 2019 р.

Патріарх  української літератури

( 95 років від дня народження Павла Загребельного)

«Мені здається, що я багато сказав із того, що хотів сказати у своєму житті.
У своїх книжках я досить відвертий»
(Павло Загребельний).





25 серпня виповнилося 95 років від дня народження Павла Загребельного (1924–2009) ), письменника, інтелектуала, одного з кращих українських романістів ХХ століття.
Павло Архипович Загребельний народився в с. Солошиному на Полтавщині.
Після закінчення школи пішов добровольцем до армії, брав участь в обороні Києва. Потім після поранення - шпиталь, військове училище, фронт і знову тяжке поранення в серпні 1942р., далі - полон і фашистські концтабори (до 1945р.).
Після закінчення Дніпропетровського університету (1951p.) майже півтора десятиліття віддав журналістській роботі, був головним редактором «Літературної газети», з 1979 до 1986 рр. очолював Спілку письменників України
Він є автором понад сорока романів, зокрема, «День для прийдешнього», «Шепіт», трилогії «З погляду вічності», «Розгін», «Намилена трава», «Переходимо до любові», «Роксолана», «Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства. Свій перший роман «Європа 45» видав у 1959-му, а останній «Думки нарозхрист» у 1998 році. Підтримував молодих прозаїків, поетів, кого згодом назвали шістдесятниками; потім надавав суттєву допомогу й більш молодому поколінню митців. Був поборником істини, принциповим і суворим, що декого з колег-письменників, хто звик жити за іншими принципами, надзвичайно дратувало. За сценаріями Павла Загребельного на Київській кіностудії ім. Довженка зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти», «Перевірено – мін немає», «Лаври», «Ярослав Мудрий». Дворазовий лауреат Шевченківської премії - за романи «Первоміст» і «Смерть у Києві».
Його твори перекладено 23 мовами; вони перевидаються й читаються і сьогодні, адже в них – про Україну і українців, починаючи з ІХ й закінчуючи ХХ століттям.
Помер 3 лютого 2009 року у віці 84 років після затяжного туберкульозу.

За мережевими джерелами



В фондах бібліотеки ім.. М. Гоголя є такі твори письменника, що користуються незмінним читацьким попитом :

Загребельний П.А. Твори : в 6 т. / П.А. Загребельний. – Київ : Дніпро, 1979 – 1981.
Загребельний П.А. Твори : в 2 т. / П.А. Загребельний. – Київ : Дніпро, 1984.
Загребельний, П. А. Ангельська плоть : пригод. повість / П. А. Загребельний. – Київ : Укp. письменник, 1993. – 125 с.
Загребельний, П. А. Безслідний Лукас : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 398 с. 
Загребельний, П. А. Брухт : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 399 с. 
Загребельний, П. А. Вигнання з раю : роман-дилогія / П. А. Загребельний. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 456 с.
Загребельний, П. А.Гола душа : повість / П. А. Загребельний. – Київ : Преса України, 1992. – 153 с.
Загребельний, П. А. Диво : роман / П. А. Загребельний.
Харків : Фоліо, 2007. – 638 с. 
Загребельний, П. А. Дума про невмирущего : історія недокінченого життя / П. А. Загребельний. – Київ : Веселка, 1978. – 160 с.
Загребельний, П. А. Думки нарозхрист : 1974 - 2003 / П. А. Загребельний. – 2-ге вид.,доп. - Київ : Пульсари, 2008. – 238 с.
Загребельний, П. А. Євпраксія : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2004. – 352 с.
Загребельний, П. А. Європа 45: роман / П. А. Загребельний. –Київ : САКЦЕНТ ПЛЮС, 2015. - 606 с.
Загребельний, П. А. Левине серце
: роман / П. А. Загребельний. – Київ : Рад. письменник, 1978. – 328 с.
Загребельний, П. А.Неймовірні оповідання : оповідання, повість / П. А. Загребельний. – Київ :Рад. письменник, 1987. – 368 с.
Загребельний, П. А. Неложними устами
: статті, есе, портрети / П. А. Загребельний. – Київ : Рад. письменник, 1981. – 480 с.
Загребельний, П. А. Первоміст
: роман / П. А. Загребельний. – Київ : Рад. письменник, 1972. – 296 с.
Загребельний, П. А. Переходимо до любові : роман / П. А. Загребельний. – Київ : Дніпро, 1971. – 202 с.
Загребельний, П. А. Південний комфорт : роман / П. А. Загребельний. – Київ : Дніпро, 1988. – 290 с.
Загребельний, П. А. Попіл снів : повість / П. А. Загребельний.– Київ : Укр. письменник, 1995. – 159 с.
Загребельний, П. А.
Роксолана : роман / П. А. Загребельний. –Київ : САКЦЕНТ ПЛЮС, 2016. - 704 с.
Загребельний, П. А. Смерть у Києві: роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2003. – 606 с.
Загребельний, П. А. Стовпо-творіння ; Кавтаклізма / П. А. Загребельний. – Харків : Фолiо, 2005. – 286 с.
Загребельний, П. А. Тисячолітній Миколай : роман. Ч.1. Полювання на хлястики / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2001. – 399 с.
Загребельний, П. А. Тисячолітній Миколай : роман. Ч.2. Залізні зуби / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2001. – 461 с.
Загребельний, П. А.Шепіт : роман / П. А. Загребельний. – Київ : Молодь, 1981. – 376 с.
Загребельний, П. А. Юлія, або Запрошення до самовбивства : роман / П. А. Загребельний. – Харків : Фоліо, 2001. – 351 с.
Загребельний, П. А. Я, Богдан : роман. Кн.1. Битви / П. А. Загребельний. –Київ : Український центр духовної культури, 1994. – 280 с.
Загребельний, П. А. Я, Богдан : роман. Кн.2. Нестями / П. А. Загребельний. –Київ : Український центр духовної культури, 1994. – 492 с.



понеділок, 13 травня 2019 р.

Перший симфоніст української прози
( 170 років від дня народження П. Мирного)


Панас Мирний належить до числа
найвидатніших українських оповідачів
 і визначається особливо точною
характеристикою дійових осіб і
і поглибленням їх психології
І. Франко






13 травня виповнилось 170 років від дня народження українського прозаїка та драматурга Панаса Мирного. Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 р. у Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Чиновницька служба почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім’ям Панас Мирний, з’явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» в 1872 році.
Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу
над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», в зв’язку з так званим Емським указом твір не був опублікований і вперше з’являється в Женеві у 1880 році. Тільки в середині 80-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: на сторінках альманаху "Рада", виданого М. Старицьким у 1883 — 1884 pp., публікуються перші дві частини роману "Повія" та два оповідання з циклу "Як ведеться, так і живеться". 1886 року в Києві виходять збірник творів письменника "Збираниця з рідного поля" та комедія "Перемудрив". Одночасно Мирний продовжує виступати і в західноукраїнських збірниках та журналах, де друкуються такі його твори, як "Лови", "Казка про Правду та Кривду", "Лимерівна", переспів "Дума про військо Ігореве"..
Панас Мирний належав до нечисленних письменників, яким вдалося реалізувати себе в літературі і одночасно побудувати блискучу державну кар'єру, ставши статським радником (V клас в "Табелі про ранги" до 1917 р., що відповідає бригадиру - військовому званню між полковником і генерал-майором ). Дивно, але царська поліція так і не дізналася, що популярний письменник Панас Мирний і полтавський чиновник казенної палати Панас Рудченко - одна і та ж особа, навіть коли у 1915 р. оголосила "у всеросійський розшук" політично підозрілу особу "письменника Панаса Мирного". Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю. Ще за молодих років він був зв’язаний з революційним визвольним рухом. Після встановлення Радянської влади в Україні Мирний, незважаючи на свій похилий вік, у 1917 році іде працювати в Полтавський губфінвідділ. Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р., похований у Полтаві.

За матеріалами сайтів:

В фондах бібліотеки ім. М. Гоголя є такі твори письменника :
Мирний, П. Зібрання творів : в 7 т. / П. Мирний. – Київ : Наук. думка, 1969 – 1971.
Мирний, П. Твори : в 3 т. / Панас Мирний. – Київ : Дніпро, 1976 .
Мирний, П. Твори : в 2 т. / Панас Мирний. – Київ : Наук. думка, 1989 .
Мирний, П. Повісті. / Панас Мирний. – Київ : Дніпро, 1979 . – 224 с.
Мирний, П. Повія : роман / Панас Мирний. – Донецьк : БАО, 2008 . – 511 с.
Мирний, П. Серед степів; День на пастівнику / Панас Мирний . – Київ : Дніпро, 1982. – 74 с.
Мирний, П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? : роман з народного життя / Панас Мирний. – Харків : Фоліо, 2008 . – 350 с.

понеділок, 25 березня 2019 р.

Майстер історичної прози
(90 років від дня народження Юрія Мушкетика)


                                                Слова – це крила ластівки,
вона їх не почуває, 
але без них не може злетіти.
Слова, сказані й не сказані ще ніким,
 живуть у душі народу”...
Юрій Мушкетик



21 березня виповнюється 90 років Юрію Мушкетику - прозаїку, поету, публіцисту, літературному критику, громадському.діячу, Герою України (2009). Юрій Мушкетик - визнаний майстер сучасної української прози. За роки літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п'єс. Літературний дебют Ю. Мушкетика припадає на 1954 рік, коли «Радянський письменник» опублікував його перший твір - повість «Семен Палій». Серед факторів, які сприяли зверненню письменника до сучасності, значну роль відіграла його редакційно-журналістська робота (починаючи з 1956 року, він упродовж двох десятків літ працює в редакції журналу «Дніпро» - відповідальним секретарем, а згодом і головним редактором). Першим його кроком на тому полі став роман «Серце і камінь» (1962). А наступні твори - передусім роман «Крапля крові» (1964), почасти й «Останній острів» (1969), збірка новел «Зеленеє жито» (1965), повість «День пролітає над нами» (1967) - визначили основну лінію подальшого творчого розвитку письменника. Цікавим свідченням подальшого творчого поступу є одна з пізніших повістей Ю. Мушкетика «Старий у задумі» (1974). Досить незвичні для Ю. Мушкетика фантастично-пригодницька повість «З'їж серце лева» (1972), адресована в основному юному читачеві, та художньо-документальна - «На круті гори». Новим витком у розвиткові таланту Ю. Мушкетика стали романи й повісті 70 - 80-х років : «Жорстоке милосердя» (1973), «Біла тінь» (1977), «Смерть Сократа», «Біль», «Суд над Сенекою» (1978), «Позиція» (1979), «Вернися в дім свій» (1981), «Віхола» (1982), «Рубіж» (1984), «Обвал», «Жовтий цвіт кульбаби», «Сльоза Офелії» (1985), «Яса» (1987). За творамиписьменника знято кінофільм "Біла тінь" (1979) та телефільми "Позиція" (1983), "Біль" (1989), "Чорна долина" (1989, за мотивами роману "Яса").
Лауреат Респ. премії ім. М.Островського (1965, за роман "Крапля крові"), Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1980, за роман "Позиція"), Держ. премії СРСР (1987, за роман "Рубіж"), премії ім. М.Старицького (1994, за роман "На брата брат"), премії Фундації Антоновичів (1997, за художнє відображення минулого України) та Міжнар. премії ім. Г.Сковороди (1997), ім. Д.Яворницького (2004, за роман "Погоня").

За мережевими джерелами



В бібліотеці ім. М.В. Гоголя ви можете ознайомитись з таками творами письменника:
Мушкетик, Ю.М. Біла тінь / Юрій Мушкетик. – Київ : Український письменник, 2015. – 638 с.
Мушкетик, Ю.М. Гетьманський скарб / Юрій Мушкетик. – Харків : Фоліо, 2012. – 638 с.
Мушкетик, Ю.М. Жорстоке милосердя ; Міст через ніч : роман, повість / Юрій Мушкетик. – Київ : Дніпро, 1983. – 438 с.
Мушкетик, Ю.М. З'їж серце лева / Юрій Мушкетик. – Київ : Веселка, 1972. – 105 с.
Мушкетик, Ю.М. Крапля крові : роман / Юрій Мушкетик. – Київ : Центр учбової літератури , 2017. – 199 с.
Мушкетик, Ю.М. На брата брат : роман / Юрій Мушкетик. – Харків : Фоліо ,2012. – 320 с.
Мушкетик, Ю.М. Обвал : повість / Юрій Мушкетик. – Київ : Центр учбової літератури , 2018. – 178 с.
Мушкетик, Ю.М. Останній гетьман; Погоня : романи / Юрій Мушкетик. –Харків : Фоліо ,2012. – 374 с.
Мушкетик, Ю.М. Селена : повісті та оповідання / Юрій Мушкетик. – Київ : Рад.письменник, 1989. – 364 с.
Мушкетик, Ю.М. Смерть Сократа : повісті та оповідання / Юрій Мушкетик. – Харків : Фоліо, 2008. – 318 с.
Мушкетик, Ю.М. Хто і як виграв другу світову війну / Юрій Мушкетик. – Київ : Неопалима купина, 2003. –48 с.
Мушкетик, Ю.М. Чорний вершник : поезії / Юрій Мушкетик. – Київ : Укр. письменник, 1992. – 126 с.
Мушкетик, Ю.М. Яса / Юрій Мушкетик. – Харків : Фоліо, 2012. – 414 с.
Мушкетик Ю. Вернись в дом свой : роман : пер. с укр. / Юрий Мушкетик. – Москва : Сов. писатель, 1984. – 368 с.
Мушкетик Ю. Обвал : повести и рассказы / Юрий Мушкетик ; пер. с укр. Н. Крючковой. – Москва : Сов. писатель, 1990. – 558 с.
Мушкетик Ю. Позиция: роман : пер. с укр. / Юрий Мушкетик. – Москва : Профиздат, 1984. – 271 с.



понеділок, 17 грудня 2018 р.


Романтик революції
(125 років від дня народження Миколи Хвильового)

13 грудня 2018 року виповнилось 125 років Миколі Хвильовому — українському прозаїку, поету, публіцисту, одному з основоположників пореволюційної української прози.
Народився Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Харківщині (нині райцентр Сумської області) в родині вчителів. Закінчив Богодухівську гімназію. Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах. 1919 вступив до КП(б)У. 1921 переїхав до Харкова і того ж року почав друкуватися.

Активно заявив про себе, як один з організаторів літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій — «Гарт» (1923), «Урбіно», «ВАПЛІТЕ» (Вільної академії пролетарської літератури) (1925), «Пролітфронт»(1930). Під тиском критики «Пролітфронту» Микола Хвильовий разом з Павлом Тичиною, Миколою Кулішем, Юрієм Яновським та ще 14 письменниками вступають до ВУСПП (Всеукраїнської спілки пролетарських письменників).

У 1920-ті роки повністю підтримує і впроваджує в життя політику «українізації».У своїх памфлетах виступав проти русифікаційного і «просвітянського» векторів розвитку української радянської культури під гаслами: «Геть від Москви!», «Україна або Малоросія?», «Орієнтація на психологічну Європу». За ці погляди був підданий нищівній критиці: після листа Сталіна «Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК ВКП(б)У» від 26 квітня 1926 р. і послідуючій за цим серії розгромних статей в пресі московського та республіканського керівництва (боротьба з «хвильовізмом»). Через це в 1926–1928 роках змушений був публічно засудити свої погляди та відмовитися від них.У 1927 році працівники ГПУ УРСР заводять справу-формуляр С-183, починається стеження за діяльністю Хвильового.13 травня 1933 на знак протесту проти голодомору 1932—33 та арешту свого приятеля Михайла Ялового (став початком нової хвилі масових репресій проти української творчої інтелігенції) у Харкові покінчив життя самогубством. Смерть Хвильового стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920—30-х. Твори та ім’я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.

За мережевими джерелами.


У фондах бібліотеки ім. М. Гоголя можна ознайомитись із такими творами письменника та літературою про нього:
Твори М. Хвильового
Хвильовий, М, Г. Твори : в 2 т. / М. Г. Хвильовий. – Київ : Дніпро, 1991.
Хвильовий, М.Г. Вибрані твори / Микола Хвильовий. – Київ : Смолоскип, 2011. – 1035 с.
Хвильовий, М.Г. Вибрані твори / Микола Хвильовий. – Харків : Ранок, 2008. – 352 с.
Хвильовий, М.Г. Новели, оповідання, роман, поетичні твори, памфлети / Микола Хвильовий. – Київ : Наукова думка, 1993. – 816 с.  
Хвильовий, М.Г. Сині етюди : новели, оповідання, етюди / Микола Хвильовий. – Київ :Рад. письменник, 1989. – 423 с.
Хвылевой, М. Синие этюды : повесть, рассказы / Мыкола Хвылевой ; пер. с укр. А. Руденко-Десняка. – М.: Сов. писатель, 1990. – 491 с.   

Література про нього:
Дзюба, І.М. Микола Хвильовий : “Азіятський ренесанс ” і “психологічна Європа.”. – Київ, 2005. – 48 с.
Жулинський М.Г. Микола Хвильовий (1893 - 1933) // Із забуття в безсмертя (Сторінки призабутої спадщини) / Микола Жулинський. -  Київ : Дніпро,1990. – С. 264 – 303.
Наєнко М. Прощальне слово Миколи Хвильового // Одержимість / Михайло Наєнко. – Київ : Молодь, 1990. – С. 90 – 102.
Микола Хвильовий (1893 - 1933) / В.П. Агеєва // Гроно нездоланих співців. – Київ : Український письменник, 1997. – С.112 – 122.
Хвильовий Микола / М. Наєнко // З порога смерті : Письменники України – жертви сталінських репресій. – Київ : Рад. письменник, 1991. – Вип.1. -  С. 437 - 440.
Хвильовий Микола // Самі про себе : Автобіографії українських митців 1920-х років. – Київ : Кліо, 2015. – С. 416 – 423.
Бунтівний, запальний, романтичний (До 115 річниці від дня народження Миколи Хвильового) : рекомендаційний список літератури. – Київ, 2008.